Позитивна психотерапія: що це за метод і як він допомагає краще зрозуміти себе

Коли люди вперше чують назву «позитивна психотерапія», іноді виникає хибне враження: ніби йдеться про те, щоб “мислити позитивно”, шукати в усьому хороше або швидко замінити складні переживання оптимізмом.

Але позитивна психотерапія — зовсім не про примусову усмішку і не про поради в стилі “просто думай добре”.

Це психотерапевтичний метод, який допомагає побачити людину ширше: не лише через проблему, симптом чи кризу, а через її досвід, стосунки, потреби, внутрішні конфлікти, здібності та ресурси.

Позитивну психотерапію розробив Носсрат Пезешкіан — психіатр, невролог, психотерапевт і фахівець із психосоматики. У міжнародних джерелах метод описують як Positive Psychotherapy after Peseschkian — гуманістично-психодинамічний і транскультуральний підхід, що почав формуватися в Німеччині наприкінці 1960-х років.

Що означає “позитивна” у цьому методі

Слово «позитивна» тут не означає “радісна”, “легка” або “оптимістична за будь-яку ціну”.

У цьому підході “позитивне” ближче до первинного значення: наявне, дане, те, що вже є в людині.

Тобто позитивна психотерапія виходить з ідеї, що людина — це не набір поломок. Навіть коли вона переживає тривогу, втому, конфлікт, сором, образу або розгубленість, у ній залишаються здібності, досвід, потреби, внутрішні ресурси й потенціал для змін.

Саме тому позитивна психотерапія не зводить людину до симптому. Вона допомагає побачити, що за симптомом часто стоїть історія, конфлікт, незадоволена потреба або спосіб пристосування, який колись допомагав, але тепер заважає жити вільніше.

Це не те саме, що позитивна психологія

Важливо не плутати позитивну психотерапію з позитивною психологією.

Позитивна психологія більше досліджує щастя, сильні сторони, добробут, оптимізм і фактори, які допомагають людині жити якісніше.

Позитивна психотерапія — це саме психотерапевтичний метод. У нього є своя теорія особистості, розуміння конфліктів, модель роботи з симптомами, балансна модель, робота з актуальними здібностями та структурований підхід до консультування.

Тому позитивна психотерапія — це не “мотивувати себе думати добре”. Це спосіб уважно дослідити, як людина живе, що її турбує, де виникає конфлікт і які ресурси можуть допомогти їй рухатися далі.

На чому базується позитивна психотерапія

Важливе місце в методі займають також актуальні здібності — ті якості й способи поведінки, через які людина будує стосунки із собою, іншими людьми та світом. Наприклад: відповідальність, терпіння, довіра, любов, чесність, справедливість, контактність, здатність говорити про потреби або витримувати близькість.

У позитивній психотерапії ці здібності не оцінюються просто як “хороші” чи “погані”. Важливо побачити, як саме людина ними користується. Наприклад, відповідальність може бути ресурсом, але якщо людина відповідає за всіх і не залишає місця собі, вона виснажується. Терпіння може допомагати у стосунках, але якщо людина роками терпить те, що руйнує її межі, воно перетворюється на пастку.

Як позитивна психотерапія дивиться на симптом

У багатьох людей є природне бажання швидко позбутися неприємного стану.

Тривога заважає — хочеться, щоб вона зникла. Втома виснажує — хочеться повернути енергію. Конфлікти у стосунках болять — хочеться, щоб усе стало простіше. Низька самооцінка мучить — хочеться нарешті відчути впевненість.

Це зрозуміло. Але в позитивній психотерапії симптом часто розглядається не лише як ворог, а як сигнал.

Тривога може говорити про невизначеність, надмірну відповідальність, порушені межі або прихований конфлікт між “хочу” і “треба”.

Емоційне виснаження може бути не просто втомою, а наслідком довгого життя в режимі “я мушу”, “я маю впоратися”, “мені не можна зупинитися”.

Проблеми у стосунках можуть вказувати не тільки на “неправильного партнера”, а й на повторювані сценарії близькості, страх відкидання, труднощі з довірою або неможливість говорити про свої потреби.

Тобто метод не заперечує біль. Але він допомагає не поспішати з висновком, що з людиною “щось не так”.

Балансна модель у позитивній психотерапії

Одна з важливих ідей позитивної психотерапії — балансна модель. Вона допомагає побачити, як людина розподіляє свою енергію між чотирма сферами життя: тілом, діяльністю, контактами та сенсами / майбутнім.

Ця модель не про те, щоб поділити життя “по 25%”. Вона радше допомагає помітити, де виникло перевантаження, яка сфера давно залишається без уваги і чому симптом або внутрішня напруга могли з’явитися саме зараз.

Іноді тривога, втома чи емоційне виснаження стають сигналом, що життя втратило рівновагу: занадто багато сил іде в обов’язки, контроль або стосунки, а тіло, відпочинок, власні бажання чи сенси залишаються на другому плані.

Як проходить робота в позитивній психотерапії

У цьому підході консультація не зводиться до поради. Психолог не дає універсальну інструкцію, як “правильно жити”.

Робота більше схожа на уважне дослідження.

Спочатку важливо зрозуміти, з чим людина приходить зараз: що болить, що турбує, де найбільше напруги, які ситуації повторюються.

Потім поступово досліджується ширший контекст: стосунки, життєві події, внутрішні конфлікти, реакції тіла, звичні способи поведінки, очікування від себе й інших.

Далі стає можливим побачити не лише проблему, а й ресурси: що вже допомагало раніше, які здібності є в людини, на що вона може спертися, які нові способи реагування можуть з’явитися.

Позитивна психотерапія також відома своїм структурованим п’ятиступеневим підходом до роботи. Ця структура допомагає рухатися від опису ситуації до глибшого розуміння конфлікту, пошуку ресурсів і нових рішень.

Офіційне визнання позитивної психотерапії в Україні

В Україні позитивна психотерапія включена до Переліку методів психотерапії з доведеною ефективністю, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України № 2118 від 13 грудня 2023 року.

У додатку до наказу метод зазначений як «Позитивна психотерапія (ППТ за Пезешкіаном)». На сайті Верховної Ради України документ подано як такий, що набрав чинності 21 лютого 2024 року.

Для клієнта це важливий орієнтир: позитивна психотерапія — не просто “авторський стиль роботи” чи популярна назва, а метод, який офіційно внесений до українського переліку методів психотерапії з доведеною ефективністю.

Декілька думок Носсрата Пезешкіана

Пезешкіан часто використовував притчі, метафори й короткі вислови. Це добре відповідає самій природі методу: іноді людині потрібне не ще одне пояснення, а інший кут зору.

«Якщо хочеш мати те, чого ніколи не мав, зроби те, чого ніколи не робив».

Цей вислів добре передає практичну логіку психотерапії: зміни рідко виникають із повторення старих способів реагування. Іноді, щоб отримати інший досвід, потрібно спробувати інший спосіб бути з собою, з іншими людьми, зі своїми межами й потребами.

«Історії роблять для душі те, що ліки роблять для тіла».

У позитивній психотерапії історії, притчі й метафори справді мають особливе значення. Вони можуть допомогти людині побачити власну ситуацію м’якше, без прямого тиску й самозвинувачення.

З якими запитами може бути корисна позитивна психотерапія

Цей підхід може бути доречним, коли людина переживає:

• тривогу;
• емоційне виснаження;
• повторювані конфлікти у стосунках;
• труднощі з межами;
• низьку самооцінку;
• почуття провини або сорому;
• внутрішній конфлікт;
• складність у прийнятті рішень;
• відчуття, що “я знову потрапляю в той самий сценарій”;
• втрату опори;
• бажання краще зрозуміти себе.

Особливо корисним цей метод може бути для людей, які не хочуть просто отримати швидку пораду, а прагнуть зрозуміти, чому ситуація повторюється, що стоїть за їхніми реакціями і як можна поступово будувати інший спосіб контакту із собою та іншими.

Чому цей метод мені близький

У своїй роботі я спираюся на метод позитивної психотерапії, тому що він дозволяє дивитися на людину не як на “поламаний механізм”, який треба відремонтувати, а як на живу, складну, цілісну особистість.

Для мене важливо, щоб психологічна робота була простором без осуду.

Простором, де можна говорити не ідеально, а чесно.

Про тривогу. Про втому. Про сором. Про стосунки. Про внутрішні суперечності. Про бажання нарешті зрозуміти, що відбувається всередині.

Позитивна психотерапія допомагає не поспішати з оцінками. Вона запрошує уважніше поставитися до себе — не для того, щоб виправити себе, а щоб зустрітися з собою більш чесно.

Позитивна психотерапія — це про надію, баланс і зустріч із собою

Можливо, найважливіше в позитивній психотерапії — це не сама назва, а погляд на людину.

Людина — це більше, ніж її тривога. Більше, ніж її симптом. Більше, ніж її помилки. Більше, ніж її складні стосунки. Більше, ніж її виснаження.

Принцип надії нагадує: у людині є не лише біль, а й ресурси. Принцип балансу допомагає побачити, де життя стало однобоким. Принцип самодопомоги повертає людині відчуття участі у власному житті.

Психотерапія не завжди починається з готової відповіді. Часто вона починається з чесного питання:

Що насправді зі мною відбувається?

І саме з цього питання може початися шлях до більшої ясності, внутрішньої опори й уважнішого ставлення до себе.